знаменний
ЗНАМЕННИЙ, а, е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь відношенні; видатний, визначний. Є у Квітні день знаменний на листках календарів: народився в Квітні Ленін, вождь усіх пролетарів (Забіла, У.. світ, 1960, 78); Історичний XX з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу став знаменною віхою в житті нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 79); Одним із знаменних явищ сучасності є дальше зростання і зміцнення світового комуністичного руху (Ком. Укр., 5, 1961, 18); // Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. Спектакль «Драма життя» був знаменний ще тим, що в ньому вперше брали участь двоє надзвичайно талановитих людей (Моє життя в мист., 1955, 332); Грузини, також звичаєм прадавнім, Поцілували ті хліби високі І прийняли, так само уклонившись. Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні І з друзями поділяться дарами Гостинної братерської землі (Рильський, III, 1961, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | знаменний | знаменна | знаменне | знаменні |
Родовий | знаменного | знаменної | знаменного | знаменних |
Давальний | знаменному | знаменній | знаменному | знаменним |
Знахідний | знаменний, знаменного | знаменну | знаменне | знаменні, знаменних |
Орудний | знаменним | знаменною | знаменним | знаменними |
Місцевий | на/у знаменному, знаменнім | на/у знаменній | на/у знаменному, знаменнім | на/у знаменних |
знамення
ЗНАМЕННЯ, я, с., книжн. 1. Прикмета, ознака, що вказують на щось, свідчать про що-небудь. І повзуть інші чутки про знамення на землі і на небі, про сонячне затемнення і про те, що наближається кінець світу (Тулуб, Людолови, II, 1957, 484); На знамення, що віщує долю, запал князю зважить не дає (Забіла, Промені, 1951, 176).
^ Стовпове знамення, муз.- система нотного запису. Була створена [в Київській Русі ] і оригінальна система записування музичних творів - так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 536).
^ Знамення часу (сучасності, епохи) - типове, характерне для певного періоду явище. Знамення часу - тісний творчий союз науки й виробництва (Рад. Укр., 22.I 1965, 2); Жовтнева революція вивільнила невичерпні сили соціалізму, і немає перепон, які могли б зупинити процес їх розвитку, завоювання мас ідеями комунізму. Це - вирішальна особливість нинішнього століття, це - знамення сучасності (Талант.., 1958, 108).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | знамення | знамення |
Родовий | знамення | знамень |
Давальний | знаменню | знаменням |
Знахідний | знамення | знамення |
Орудний | знаменням | знаменнями |
Місцевий | на/у знаменні | на/у знаменнях |
Кличний | знамення | знамення |