зміряний
ЗМІРЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зміряти. У підхмар'ї заграв маяки Нам горять в несходимі краї. Ким ти зміряна, збройна пітьма? Де твої причаїлись пости? (Гончар, IV, 1960, 17); // зміряно, безос. присудк. сл. Озирнувся [Василь] на схід, до Волги - багато пройдено, багато зміряно, а нічого, хоч знову в дальший похід (Логв., Давні рани, 1961, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зміряний | зміряна | зміряне | зміряні |
Родовий | зміряного | зміряної | зміряного | зміряних |
Давальний | зміряному | зміряній | зміряному | зміряним |
Знахідний | зміряний, зміряного | зміряну | зміряне | зміряні, зміряних |
Орудний | зміряним | зміряною | зміряним | зміряними |
Місцевий | на/у зміряному, змірянім | на/у зміряній | на/у зміряному, змірянім | на/у зміряних |