змилювати
ЗМИЛЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ЗМИЛИТИ, змилю, змилиш, док., перех. 1. Витрачати (яку-небудь частину мила) під час миття, прання і т. ін. Половину змилила мила (Сл. Гр.).
2. Робити мильним, покривати мильною піною; // Примушувати (перев. коней) дуже потіти, покриватися ніби мильною піною.
ЗМИЛЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ЗМИЛИТИ, змилю, змилиш, док., розм., рідко. 1. неперех., у чому. Те саме, що помилятися. Усім здалось, що Кованько якось змилив, звернув навкоси з простого шляху в якесь багно (Н.-Лев., І, 1956, 625); - Страшно в такому ділі змилити.- В чім змилити? - А що... коли ми здря [даремно] на шинкарку таке подумали? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 507); // Стріляючи, не влучати в ціль. - Ну, як рушничка б то? - Асесор закричав: - Не змилить? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 142).
@ Змилити на слові (у слові) - те саме, що Помилитися на слові (див. слово). [Хілон:] Я вступлю до школи... [Антей:] До якої? ..Латинської?! [Хілон:] Ну, все ж тепер латинське... [Антей:] Як? Я, і ти, і наша рідна мова латинськими вже стали? [Хілон:] Розумів я, властиве, римське, та змилив у слові (Л. Укр., III, 1952, 417).
2. перех. Вводити в оману кого-небудь; обманювати. Перше недовір'я перевернулось у віру, що Марина змилила їх (Мирний, IV, 1955, 254); - Він приходить регулярно в осьмій годині, а відходить у півдванадцятої. Хоч годинник би зле йшов, то його це ніколи не змилить (Март., Тв., 1954, 410); Щоб змилити погоню,- а Довбуш сподівався погоні,- він вирішив розділити свій загін на дві частини і кинути в два протилежні боки (Гжицький, Опришки, 1962, 227).
@ Змилювати (змилити) сліди - заплутувати сліди. Баран з десять разів змилював сліди, відскакував набік (Фр., VII, 1951, 351); Змилити шлях (стежку і т. ін. ) - збитися з дороги. От неправда, що мені Баба говорили! Від їх пісні журавлі Не знижались до землі, Шляху не змилили! (Фр., X, 1954, 176).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилюю | змилюємо |
2 особа | змилюєш | змилюєте |
3 особа | змилює | змилюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилюватиму | змилюватимемо |
2 особа | змилюватимеш | змилюватимете |
3 особа | змилюватиме | змилюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змилював | змилювали |
Жіночий рід | змилювала | |
Середній рід | змилювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змилюймо | |
2 особа | змилюй | змилюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змилюючи | |
Минулий час | змилювавши |