заїзний
ЗАЇЗНИЙ, а, е, розм. Признач. для заїзду (див. заїзд2 1). Минаючи.. Обринських, я глянув туди й побачив, що заїзна брама від дороги була відчинена (Коб., III, 1956, 51).
@ Заїзний двір - те саме, що заїзд1 1. Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів свою молоду у кімнати (Вовчок, І, 1955, 118).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заїзний | заїзна | заїзне | заїзні |
Родовий | заїзного | заїзної | заїзного | заїзних |
Давальний | заїзному | заїзній | заїзному | заїзним |
Знахідний | заїзний, заїзного | заїзну | заїзне | заїзні, заїзних |
Орудний | заїзним | заїзною | заїзним | заїзними |
Місцевий | на/у заїзному, заїзнім | на/у заїзній | на/у заїзному, заїзнім | на/у заїзних |