зашерхотіти
ЗАШЕРХОТІТИ, очу, отиш і ЗАШЕРЕХТІТИ, хчу, хтиш, док., розм. Почати шерхотіти, шерехтіти. Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка (Гончар, Таврія, 1952, 183); Вони [ноші] впали на землю, зашерхотів, розсипаючись, жовтий пісок (Збан., Єдина, 1959, 335); Зрідка у лісі трісне суха галузка, зашерехтить чиясь хода і зразу затихне (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 856).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашерхочу | зашерхотимо |
2 особа | зашерхотиш | зашерхотите |
3 особа | зашерхотить | зашерхотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашерхотів | зашерхотіли |
Жіночий рід | зашерхотіла | |
Середній рід | зашерхотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашерхотімо | |
2 особа | зашерхоти | зашерхотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашерхотівши |