затушкований
ЗАТУШКОВАНИЙ1, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до затушкувати1 . Вона була затушкована, замотана вся, а личенько щільно закрите густою, чорною наміткою (Л. Янов., І, 1959, 456); Захар повернув до хати і, лиш мить простоявши біля затушкованого зсередини вікна, рішуче постукав у шибку (Ле, Право.., 1957, 276).
ЗАТУШКОВАНИЙ2, а, е, розм. Приглушений, незвучний. Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле укр. театру, 1953, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затушкований | затушкована | затушковане | затушковані |
Родовий | затушкованого | затушкованої | затушкованого | затушкованих |
Давальний | затушкованому | затушкованій | затушкованому | затушкованим |
Знахідний | затушкований, затушкованого | затушковану | затушковане | затушковані, затушкованих |
Орудний | затушкованим | затушкованою | затушкованим | затушкованими |
Місцевий | на/у затушкованому, затушкованім | на/у затушкованій | на/у затушкованому, затушкованім | на/у затушкованих |