запрохувати
ЗАПРОХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що запрошувати. Жінка моя низенько Вам кланяється і запрохує Вас до Полтави (Мирний, V, 1955, 370); Зайшли в хату, дзенькнули шпори. Матюха до гостей - запрохує їх роздягатися, у світлицю заходити (Головко, II, 1957, 61); - Се він нас запрохав на посвячення свого млина.., - говорила Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 98); За традицією Миколючиха запрохала до столу й Варвару, але дівчина теж відмовилася (Кир., Вибр., 1960, 370); - Еге, - каже Петренчиха, - вже я Дорошенчиху запрохала до моєї Гапки бабувати (Л. Янов., І, 1959, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрохую | запрохуємо |
2 особа | запрохуєш | запрохуєте |
3 особа | запрохує | запрохують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрохуватиму | запрохуватимемо |
2 особа | запрохуватимеш | запрохуватимете |
3 особа | запрохуватиме | запрохуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запрохував | запрохували |
Жіночий рід | запрохувала | |
Середній рід | запрохувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрохуймо | |
2 особа | запрохуй | запрохуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запрохуючи | |
Минулий час | запрохувавши |