заперти
ЗАПЕРТИ1 див. запирати1.
ЗАПЕРТИ2, пру, преш, док., перех., фам. 1. Затягти, завезти дуже далеко. Як поперли сани, то й не знаю, куди б заперли, якби люде не зупинили (Сл. Гр.).
2. Запхнути, упхнути куди-небудь. Окули люде і цього. Заперли в щелепи удила І в Вавілоні посадили В тюрму глибоку (Шевч., II, 1953, 325); Запер-таки затичку в пляшку (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запру | запремо |
2 особа | запреш | запрете |
3 особа | запре | запруть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запер | заперли |
Жіночий рід | заперла | |
Середній рід | заперло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрімо | |
2 особа | запри | запріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заперши |