запахкати
ЗАПАХКАТИ, аю, аєш, док., без додатка і чим, розм. Почати пахкати, утворювати короткі уривчасті звуки, випускаючи газ, пару (про машини, механізми). Раптом.. запахкав [трактор], заторохтів, чмихнув парою з радіатора й став, як укопаний (Довж., І, 1958, 80); // Почати випускати дим короткими видихами (при палінні). Запахкав люлькою Мамай (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398); // Залунати (про постріли). Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли (Гончар, II, 1959, 99).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запахкаю | запахкаємо |
2 особа | запахкаєш | запахкаєте |
3 особа | запахкає | запахкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запахкав | запахкали |
Жіночий рід | запахкала | |
Середній рід | запахкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запахкаймо | |
2 особа | запахкай | запахкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запахкавши |