занишпорити
ЗАНИШПОРИТИ, рю, риш, док., розм. Почати нишпорити. Тільки що Пріська взяла шматок ковбаси і намірялася їсти, як коло дверей щось занишпорило (Мирний, III, 1954, 35); Нарешті двері випустили чорного кучерявого хлопця, який вийшов, примружив короткозорі очі і занишпорив ними по залу, когось розшукуючи (Тют., Вир, 1964, 60).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занишпорю | занишпоримо |
2 особа | занишпориш | занишпорите |
3 особа | занишпорить | занишпорять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | занишпорив | занишпорили |
Жіночий рід | занишпорила | |
Середній рід | занишпорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занишпорімо | |
2 особа | занишпори | занишпоріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | занишпоривши |