заникуватися
ЗАНИКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАНИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм., рідко. Те саме, що заїкатися. Як говорить, то все заникується (Сл. Гр.); - Ти вдарив м-мене? - каже, заникуючись, комендант (Ю. Янов., IV, 1959, 233); - Я н-н-навіть не уявляю, як ми з-з-зможемо перейти на той бік, за лінію об... об... облоги. Н-н-н-не уявляю! - Чого це ти став за-никуватися? - спитав Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 362).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заникуюся | заникуємося |
2 особа | заникуєшся | заникуєтеся |
3 особа | заникується | заникуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заникуватимуся | заникуватимемося |
2 особа | заникуватимешся | заникуватиметеся |
3 особа | заникуватиметься | заникуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заникувався | заникувалися |
Жіночий рід | заникувалася | |
Середній рід | заникувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заникуймося | |
2 особа | заникуйся | заникуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заникуючись | |
Минулий час | заникувавшись |