залічувати
ЗАЛІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛІЧИТИ, ічу, ічиш, док., перех. 1. Зараховувати, включати до складу кого-небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.).
2. Додавати (при підрахунку). Щоб не збитися, лічивши танки, обрали самотню товсту сосну біля шляху. Кожен танк залічували лише після того, як він минав ту сосну (Ле, Мої листи, 1945, 77); // Приєднувати, відносити до чого-небудь. - Коли б я не ходив у походи.. - ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 87).
3. Визнавати за когось, вважати ким-небудь. Я його високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Л. Укр., IV, 1954, 134).
4. Записувати, відносити на рахунок чого-небудь або чий-небудь. Якось приємно тепер, коли вже лихо давно минуло, залічити тих вісім місяців на карб патріотичного страждання (Коцюб., І, 1955, 162).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залічую | залічуємо |
2 особа | залічуєш | залічуєте |
3 особа | залічує | залічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залічуватиму | залічуватимемо |
2 особа | залічуватимеш | залічуватимете |
3 особа | залічуватиме | залічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | залічував | залічували |
Жіночий рід | залічувала | |
Середній рід | залічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залічуймо | |
2 особа | залічуй | залічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | залічуючи | |
Минулий час | залічувавши |