закліпати
ЗАКЛІПАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка. Почати кліпати. Всі повернули до Панаса обличчя, а чужий раптом замовк, поклав руки на стіл і закліпав очима (Коцюб., II, 1955, 44); Командир запаленими очима здивовано глянув на Охріма, закліпав повіками, не розуміючи, чого від нього хоче старий матрос (Кучер, Чорноморці, 1956, 133); Обличчя Дмитра Івановича витягнулося, очі неспокійно закліпали (Руд., Остання шабля, 1959, 122); * Образно. Слідом за його гранатою ще три наших громом розкотилися по місту. І, мов луна, на сусідніх вулицях прогриміли такі ж вибухи. Сонне місто здивовано закліпало вогниками у вікнах (Панч, Іду, 1946, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закліпаю | закліпаємо |
2 особа | закліпаєш | закліпаєте |
3 особа | закліпає | закліпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закліпав | закліпали |
Жіночий рід | закліпала | |
Середній рід | закліпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закліпаймо | |
2 особа | закліпай | закліпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закліпавши |