задрипаний
ЗАДРИПАНИЙ, а, е, фам. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до задрипати. Хата по три дні стояла не метена, ..а на господиню гидко й глянути: сорочка чорна, спідниця задрипана. (Коцюб., І, 1956, 26).
2. у знач. прикм. Який задрипався, забруднив чим-небудь одяг, взуття і т. ін. Дивлюсь: неначе ті ягнята, Ідуть задрипані дівчата (Шевч., II, 1953, 358); Повна, задрипана й розхристана жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи (Ірчан, II, 1958, 20).
3. у знач. прикм., перен. Нічого не вартий; нікчемний. - Я не якийсь там задрипаний парубок-шелихвіст, -гордо сказав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 332); // Який майже нічого не мав з майна; злиденний. Панок це був задрипаний - в боргах, як у реп'яхах, але пихатий (А.-Дав., Слово.., 1964, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задрипаний | задрипана | задрипане | задрипані |
Родовий | задрипаного | задрипаної | задрипаного | задрипаних |
Давальний | задрипаному | задрипаній | задрипаному | задрипаним |
Знахідний | задрипаний, задрипаного | задрипану | задрипане | задрипані, задрипаних |
Орудний | задрипаним | задрипаною | задрипаним | задрипаними |
Місцевий | на/у задрипаному, задрипанім | на/у задрипаній | на/у задрипаному, задрипанім | на/у задрипаних |