задебеліти
ЗАДЕБЕЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Док. до дебеліти.
2. перен. Зачерствіти, загрубіти. [Абрагам Сміт:] Задебеліло серце. Шкода хлопця. Душа закостеніла. Пропаде (Л. Укр., III, 1952, 79).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задебелію | задебеліємо |
2 особа | задебелієш | задебелієте |
3 особа | задебеліє | задебеліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задебелів | задебеліли |
Жіночий рід | задебеліла | |
Середній рід | задебеліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задебеліймо | |
2 особа | задебелій | задебелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задебелівши |