загорнений
ЗАГОРНЕНИЙ, ЗАГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загорнути. Коло замчища стояв перед Кирилом молодий парубок і держав у руці щось кругле, у білу хустину загорнене (Мирний, III, 1954, 356); На столі, дбайливо загорнутий у чистий рушник, лежав тільки черствий окраєць гречаного хліба (Донч., III, 1956, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загорнений | загорнена | загорнене | загорнені |
Родовий | загорненого | загорненої | загорненого | загорнених |
Давальний | загорненому | загорненій | загорненому | загорненим |
Знахідний | загорнений, загорненого | загорнену | загорнене | загорнені, загорнених |
Орудний | загорненим | загорненою | загорненим | загорненими |
Місцевий | на/у загорненому, загорненім | на/у загорненій | на/у загорненому, загорненім | на/у загорнених |