завгорювати
ЗАВГОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВГОРИТИ, рю, риш, док., діал. Зашкоджувати. Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку, Так не завгорить їм, а здавить в каменюку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45); - Вбирайся та ходім на свої заручини, бо втратиш дівчину. Що б мені завгоріло й справді сьогодні посватать твою Степаниду? (Н.-Лев., І, 1956, 371)
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завгорюю | завгорюємо |
2 особа | завгорюєш | завгорюєте |
3 особа | завгорює | завгорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завгорюватиму | завгорюватимемо |
2 особа | завгорюватимеш | завгорюватимете |
3 особа | завгорюватиме | завгорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завгорював | завгорювали |
Жіночий рід | завгорювала | |
Середній рід | завгорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завгорюймо | |
2 особа | завгорюй | завгорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | завгорюючи | |
Минулий час | завгорювавши |