забажатися
ЗАБАЖАТИСЯ, ається, док., безос., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або із спол. щоб. Виникнути, з'явитися в кого-небудь (про бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити щось і т. ін.). Їй забажалось, щоб та доріжка тяглася без кінця, без краю (Н.-Лев., IV, 1956, 89); Йому забажалося самотини (Коцюб., І, 1955, 175); До жаги забажалось школяреві зробити самому таку книжечку (Вас., II, 1959, 362); Можна було [Сачкові] парубкувати, як і раніш, беручи від життя все, що забажається (Дмит., Розлука, 1957, 139).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забажаюся | забажаємося |
2 особа | забажаєшся | забажаєтеся |
3 особа | забажається | забажаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забажався | забажалися |
Жіночий рід | забажалася | |
Середній рід | забажалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забажаймося | |
2 особа | забажайся | забажайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забажавшись |