живоїд
ЖИВОЇД, а, ч., розм. Про людину, що визискує інших, наживається на них або жорстоко поводиться з ними. - А Худик тобі що - брат чи сват? - серйозно запитав його Берник. -Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто! (Мур., Бук. повість, 1959, 107); Навіки її забрали живоїди каторжні, бодай земля їм [фашистам] під ногами запалась (Гур., Новели, 1951, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живоїд | живоїди |
Родовий | живоїда | живоїдів |
Давальний | живоїдові, живоїду | живоїдам |
Знахідний | живоїда | живоїдів |
Орудний | живоїдом | живоїдами |
Місцевий | на/у живоїді, живоїдові | на/у живоїдах |
Кличний | живоїде | живоїди |