допитуватися
ДОПИТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОПИТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що-небудь. - Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? - жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Вас., II, 1959, 196); Мати відчула, що син щось приховує від неї, пробувала допитуватися, та він не сказав нічого (Хижняк, Невгамовна, 1961, 161); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що власне трапилось (Л. Укр., III, 1952, 644); Грицькові не одразу вдалося допитатись у Павла про Орину (Головко, II, 1957, 552).
2. Відшукувати кого-, що-небудь розпитуванням. Того ж таки вечора йшло через село двадцять чужих парубків і допитувалися шляху до економії (Мирний, IV, 1955, 243); Допитатися до Смоляка у селі було не важко, він жив тут же за церквою (Козл., Ю. Крук, 1957, 289).
3. тільки недок. Пас. до допитувати 2.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допитуюся | допитуємося |
2 особа | допитуєшся | допитуєтеся |
3 особа | допитується | допитуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допитуватимуся | допитуватимемося |
2 особа | допитуватимешся | допитуватиметеся |
3 особа | допитуватиметься | допитуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допитувався | допитувалися |
Жіночий рід | допитувалася | |
Середній рід | допитувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допитуймося | |
2 особа | допитуйся | допитуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допитуючись | |
Минулий час | допитувавшись |