добрести
ДОБРЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. добрів, добрела, ло; док., розм. Повільно, переборюючи втому, слабість, дійти до кого-, чого-небудь, до якого-небудь місця, предмета. Василина насилу добрела до других дверей (Н.-Лев., II, 1956, 97); Знесилено добрів [професор] до однієї з лав на набережній і, важко дихаючи, сів (Собко, Скеля.., 1961, 105); // Не поспішаючи, повільно йдучи, прийти куди-небудь. - Не налягай так на ноги! Аби надвечір до міста добрести (Мирний, III, 1954, 67); Десь аж опівдні добрела партія до невеличкої річки (Мушк., Серце.., 1962, 312).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добреду | добредемо |
2 особа | добредеш | добредете |
3 особа | добреде | добредуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добрів | добрели |
Жіночий рід | добрела | |
Середній рід | добрело | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добредімо | |
2 особа | добреди | добредіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | добрівши |