гробак
ГРОБАК, а, ч. 1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв'як. Коли б я все оце брала до серця, то давно б уже гробаків годувала своїм тілом (Кучер, Прощай.., 1957, 190); * Образно. Отруйний гробак власницького почуття не давав йому спокою, підводив із ліжка, гнав до Вариної шухляди (Епік, Тв., 1958, 98); * У порівн. [Сотничиха:] А я його, гидкого-бридкого, зневажаю! Він, неначе гробак, точить моє серце! (Стор., І, 1957, 290).
2. Личинка комах або жуків, що живе в землі. З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою (Донч., VI, 1957, 304).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гробак | гробаки |
Родовий | гробака | гробаків |
Давальний | гробакові, гробаку | гробакам |
Знахідний | гробака | гробаків |
Орудний | гробаком | гробаками |
Місцевий | на/у гробаку | на/у гробаках |
Кличний | гробаку | гробаки |