горнило
ГОРНИЛО, а, с., заст. Горно. Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (Фр., VII, 1951, 50); Ті, що з жерел дужо били, - люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (Рудь, Дон. зорі, 1958, 45); Жовтнева революція була тим величезним горнилом, в якому гартувалися серця мільйонів хоробрих бійців (Цюпа, Україна.., 1960, 43); * У порівн. - Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило (Гончар, І, 1954, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горнило | горнила |
Родовий | горнила | горнил |
Давальний | горнилу | горнилам |
Знахідний | горнило | горнила |
Орудний | горнилом | горнилами |
Місцевий | на/у горнилі | на/у горнилах |
Кличний | горнило | горнила |