гніздюк
ГНІЗДЮК, а, ч., іст., зневажл. Козак, що осів на одному місці і має власне господарство. Він винувато зирнув на сусідів, на свою шаблю - скільки років висить без діла, а хазяїн зовсім уже гніздюком зробився, гречкосієм (Панч, III, 1956, 26); - Піду десь до старшини зимувати або до гніздюка-гречкосія (Тулуб, Людолови, II, 1957, 197).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гніздюк | гніздюки |
Родовий | гніздюка | гніздюків |
Давальний | гніздюкові, гніздюку | гніздюкам |
Знахідний | гніздюка | гніздюків |
Орудний | гніздюком | гніздюками |
Місцевий | на/у гніздюку, гніздюкові | на/у гніздюках |
Кличний | гніздюку | гніздюки |