гарнірувати
ГАРНІРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Додавати гарнір (до м'ясної або рибної страви). Безбородько сидів за столом з серветкою на грудях і з виглядом дегустатора гарнірував м'ясо маринованими грибками (Вільде, Сестри.., 1958, 542).
2. заст. Прикрашати, оздоблювати. - Дуже дякую, Гелю, але ви маєте тепер свої клопоти: кури різати.., індики скубати.., торти гарнірувати... (Вільде, Сестри.., 1958, 572).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарнірую | гарніруємо |
2 особа | гарніруєш | гарніруєте |
3 особа | гарнірує | гарнірують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарніруватиму | гарніруватимемо |
2 особа | гарніруватимеш | гарніруватимете |
3 особа | гарніруватиме | гарніруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гарнірував | гарнірували |
Жіночий рід | гарнірувала | |
Середній рід | гарнірувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гарніруймо | |
2 особа | гарніруй | гарніруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гарніруючи | |
Минулий час | гарнірувавши |