ганьбувати
ГАНЬБУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. перех. Ганьбити (у 2 знач.). Так недотепа-неборак Ганьбує те, чого не знав, І думає, що добре так (Гл., Вибр., 1957, 136); - Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна (Барв., Опов... 1902, 384).
2. ким, неперех. Гребувати, нехтувати. - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб., V, 1874, 690).
3. неперех. Жити безчесно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганьбую | ганьбуємо |
2 особа | ганьбуєш | ганьбуєте |
3 особа | ганьбує | ганьбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганьбуватиму | ганьбуватимемо |
2 особа | ганьбуватимеш | ганьбуватимете |
3 особа | ганьбуватиме | ганьбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ганьбував | ганьбували |
Жіночий рід | ганьбувала | |
Середній рід | ганьбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ганьбуймо | |
2 особа | ганьбуй | ганьбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ганьбуючи | |
Минулий час | ганьбувавши |