відписка
ВІДПИСКА, и, ж. 1. Письмова відповідь, у якій обминається головне, суть справи. Замість серйозного і принципіального розгляду скарги або пропозиції подекуди намагаються затушувати справу або відбутися формальною відпискою (Рад. Укр., 26.III 1958, 1).
2. заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. І зараз-таки подав [писар].. одписку (Н.-Лев., IV, 1956, 151).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відписка | відписки |
Родовий | відписки | відписок |
Давальний | відписці | відпискам |
Знахідний | відписку | відписки |
Орудний | відпискою | відписками |
Місцевий | на/у відписці | на/у відписках |
Кличний | відписко | відписки |