витинати
ВИТИНАТИ, аю, аєш, недок., ВИТНУТИ і рідко ВИТЯТИ, тну, тнеш, док. 1. заст. Вирубувати, вирізувати що-небудь. Витяли пани ліс (Свидн., Люборацькі, 1955, 208); Витяв з ременю шматок на підошву (Сл. Гр.).
2. Грати або виконувати з запалом (перев. музичні твори, танці). Ой, десь гуде, ой, десь грає, Скрипка витинає: Оце вдова своїй доні Весілля справляє (Укр.. лір. пісні, 1958, 204); А брат мій сам вже далі Добрав, як витинать мазурку чи кадриль (Рильський, Поеми, 1957, 243).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витинаю | витинаємо |
2 особа | витинаєш | витинаєте |
3 особа | витинає | витинають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витинатиму | витинатимемо |
2 особа | витинатимеш | витинатимете |
3 особа | витинатиме | витинатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витинав | витинали |
Жіночий рід | витинала | |
Середній рід | витинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витинаймо | |
2 особа | витинай | витинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витинаючи | |
Минулий час | витинавши |