витий
ВИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до вити2; // у знач. прикм. Зроблений за допомогою скручування, зсукування. І всякі були в нього перстені: і незабудьки, і змійки, і виті, і ланцюжком (Вовчок, Опов., 1937, 117).
2. Петлястий, нерівний, який має звивини. Звірині тропи, кручені та виті, Він по снігу й чорнотропу читав Нехибно (Рильський, II, 1956, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | витий | вита | вите | виті |
Родовий | витого | витої | витого | витих |
Давальний | витому | витій | витому | витим |
Знахідний | витий, витого | виту | вите | виті, витих |
Орудний | витим | витою | витим | витими |
Місцевий | на/у витому, витім | на/у витій | на/у витому, витім | на/у витих |