видатковий
ВИДАТКОВИЙ, а, е. Прикм. до видаток 1, 2. Рахівник вже стояв на порозі з списком у руках і викликав колгоспників, які мали забирати видаткові ордери (Кучер, Трудна любов, 1960, 374); Він вважав, що всяку більш-менш складну роботу - облік, ведення спеціальних прибуткових і видаткових книг, можуть виконувати лише високоосвічені люди (Збан., Сеспель, 1961, 280).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | видатковий | видаткова | видаткове | видаткові |
Родовий | видаткового | видаткової | видаткового | видаткових |
Давальний | видатковому | видатковій | видатковому | видатковим |
Знахідний | видатковий, видаткового | видаткову | видаткове | видаткові, видаткових |
Орудний | видатковим | видатковою | видатковим | видатковими |
Місцевий | на/у видатковому, видатковім | на/у видатковій | на/у видатковому, видатковім | на/у видаткових |