вдумливість
ВДУМЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вдумливий 1. Вдумливості йому тоді не вистачало (Коп., Лейтенанти, 1947, 205); Критичні статті і висловлювання тов. Крупської говорили про вдумливість і чуйність друга і товариша (Літ. газ., 28.ІІ 1939, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вдумливість | вдумливості |
Родовий | вдумливості, вдумливости | вдумливостей |
Давальний | вдумливості | вдумливостям |
Знахідний | вдумливість | вдумливості |
Орудний | вдумливістю | вдумливостями |
Місцевий | на/у вдумливості | на/у вдумливостях |
Кличний | вдумливосте | вдумливості |