бредня
БРЕДНЯ, БРИДНЯ, і, ж. Безглузді думки; химери. Усе бредня, що люде [люди] кажуть (Номис, 1864, № 5323); Бридня! ..а й досі, як згадаю, То серце плаче та болить (Шевч., II, 1953, 22); Сам я Чоловік, і я не хочу Переказувати бридню (Л. Укр., IV, 1954, 145); Я й здумала, невже ж то все бредня, про що нам потай говорили люди? (Рильський, Марина, 1944, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бредня | бредні |
Родовий | бредні | бредней |
Давальний | бредні | бредням |
Знахідний | бредню | бредні |
Орудний | бреднею | бреднями |
Місцевий | на/у бредні | на/у бреднях |
Кличний | бредне | бредні |
бредень
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бредень | бредні |
Родовий | бредня | бреднів |
Давальний | бредневі, бредню | бредням |
Знахідний | бредень | бредні |
Орудний | бреднем | бреднями |
Місцевий | на/у бредні | на/у бреднях |
Кличний | бредню | бредні |