божествити
БОЖЕСТВИТИ, влю, виш; мн. божествлять; недок. перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як бога, схилятися перед ким-небудь. Шевченко, якого вона [Леся Українка] божествила, тільки за ранньої пори її творчості мав на неї безпосередній стилістичний вплив (Рильський, III, 1955, 296).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | божествлю | божествимо |
2 особа | божествиш | божествите |
3 особа | божествить | божествлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | божествитиму | божествитимемо |
2 особа | божествитимеш | божествитимете |
3 особа | божествитиме | божествитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | божествив | божествили |
Жіночий рід | божествила | |
Середній рід | божествило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | божествімо | |
2 особа | божестви | божествіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | божествлячи | |
Минулий час | божествивши |