азимут
АЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет).
2. військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ; // Напрям руху навпростець по земній поверхні, визначений за допомогою карти й компаса. Командири бригад вели свої колони по азимутах (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 348).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | азимут | азимути |
Родовий | азимута | азимутів |
Давальний | азимутові, азимуту | азимутам |
Знахідний | азимут | азимути |
Орудний | азимутом | азимутами |
Місцевий | на/у азимуті | на/у азимутах |
Кличний | азимуте | азимути |