ультрамарин
УЛЬТРАМАРИН, у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба. З товченого лазуриту виготовляють найкращий якістю ультрамарин для живопису (Рад. Укр., 21.II 1965, 3); Малює [Т. Шевченко] чистими, по-весняному життєрадісними барвами: світлою зеленню,.. ніжним ультрамарином (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 10); * Образно. І скрізь - наскільки вистачило зору - на всіх верхів'ях синь, ультрамарин (Тич., II, 1957, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ультрамарин | ультрамарини |
Родовий | ультрамарину | ультрамаринів |
Давальний | ультрамаринові, ультрамарину | ультрамаринам |
Знахідний | ультрамарин | ультрамарини |
Орудний | ультрамарином | ультрамаринами |
Місцевий | на/у ультрамарині | на/у ультрамаринах |
Кличний | ультрамарине | ультрамарини |
ультрамариновий
УЛЬТРАМАРИНОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ультрамарин.
2. Який має колір ультрамарину; яскраво-синій. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них вогні (Рильський, III, 1961, 226); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (Коп., Земля.., 1957, 258).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ультрамариновий | ультрамаринова | ультрамаринове | ультрамаринові |
Родовий | ультрамаринового | ультрамаринової | ультрамаринового | ультрамаринових |
Давальний | ультрамариновому | ультрамариновій | ультрамариновому | ультрамариновим |
Знахідний | ультрамариновий, ультрамаринового | ультрамаринову | ультрамаринове | ультрамаринові, ультрамаринових |
Орудний | ультрамариновим | ультрамариновою | ультрамариновим | ультрамариновими |
Місцевий | на/у ультрамариновому, ультрамариновім | на/у ультрамариновій | на/у ультрамариновому, ультрамариновім | на/у ультрамаринових |