хутряний
ХУТРЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хутро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто гвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Коцюб., II, 1955, 225); Лисиця і заєць становлять основну хутряну сировину Радянських Карпат (Звірі.. Карпат.., 1952, 30).
2. Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Кажан на самісінькі очі насунув облізлу хутряну шапку (Донч., Вибр., 1948, 6); Хуртовина сліпила очі. Хлопець не знав, що робити. Він не взяв з собою ні харчів, ні хутряного мішка, в якому можна переждати пургу (Трубл., І, 1955, 277); Діти поскидали, звичайно, свій хутряний одяг (Ів., Вел. очі, 1956, 14); Не поспішаючи підняв [хазяїн] хутряний комір (Шиян, Баланда, 1957, 3); Інга сама сидить в кріслі, кутаючись в хутряну ду-шогрійку (Коч., II, 1956, 352).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хутряний | хутряна | хутряне | хутряні |
Родовий | хутряного | хутряної | хутряного | хутряних |
Давальний | хутряному | хутряній | хутряному | хутряним |
Знахідний | хутряний, хутряного | хутряну | хутряне | хутряні, хутряних |
Орудний | хутряним | хутряною | хутряним | хутряними |
Місцевий | на/у хутряному, хутрянім | на/у хутряній | на/у хутряному, хутрянім | на/у хутряних |