франт
ФРАНТ, а, ч. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (Наука.., 3, 1967, 51); // ірон. Але найбільшим франтом був один: він мав розкішну сукняну козацьку свиту, шаблю на свиті й пістоль, а під свитою - голе тіло й голі ноги (Ю. Янов., V, 1959, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | франт | франти |
Родовий | франта | франтів |
Давальний | франтові, франту | франтам |
Знахідний | франта | франтів |
Орудний | франтом | франтами |
Місцевий | на/у франті, франтові | на/у франтах |
Кличний | франте | франти |