трусанина
ТРУСАНИНА, и, ж., розм . 1. Дія за знач. трусити 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Мирний, IV, 1955, 96).
2. перед. Метушня, сум'яття; тривога. Пісня затихла. Гомін - не гомін, а якась трусанина знялася (Мирний, III, 1954, 203); З самого світу у нас трусанина, приїхав мировий (Сл. Гр.); Отака-о Глибока Долина тепер - уся шкереберть: переполох та трусанина ..з-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами (Головко, II, 1957, 326).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трусанина | трусанини |
Родовий | трусанини | трусанин |
Давальний | трусанині | трусанинам |
Знахідний | трусанину | трусанини |
Орудний | трусаниною | трусанинами |
Місцевий | на/у трусанині | на/у трусанинах |
Кличний | трусанино | трусанини |