трирядка
ТРИРЯДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Рибак, На світанку, 1940, 149); - Флегонте! - гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Смолич, Мир.., 1958, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трирядка | трирядки |
Родовий | трирядки | трирядок |
Давальний | трирядці | трирядкам |
Знахідний | трирядку | трирядки |
Орудний | трирядкою | трирядками |
Місцевий | на/у трирядці | на/у трирядках |
Кличний | трирядко | трирядки |