трикулачковий
ТРИКУЛАЧКОВИЙ, а, е, спец. Який має три кулачки (у 2 знач.), з трьома кулачками. На токарно-револьверному верстаті поковку затискують в трикулачковому патроні для обробки торця, отвору й виточки в отворі (Технол. різального інстр., 1959, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трикулачковий | трикулачкова | трикулачкове | трикулачкові |
Родовий | трикулачкового | трикулачкової | трикулачкового | трикулачкових |
Давальний | трикулачковому | трикулачковій | трикулачковому | трикулачковим |
Знахідний | трикулачковий, трикулачкового | трикулачкову | трикулачкове | трикулачкові, трикулачкових |
Орудний | трикулачковим | трикулачковою | трикулачковим | трикулачковими |
Місцевий | на/у трикулачковому, трикулачковім | на/у трикулачковій | на/у трикулачковому, трикулачковім | на/у трикулачкових |