терцієвий
ТЕРЦІЄВИЙ, а, е, муз. Стос. до терції (у 1, 2 знач.). Українська народна поліфонія характеризується такими основними рисами. Обмежена кількість голосів.. створює умови для вільного мелодичного розвитку, не зв'язує багатоголосся пісні обов'язковим повнозвуччям терцієвих поєднань (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | терцієвий | терцієва | терцієве | терцієві |
Родовий | терцієвого | терцієвої | терцієвого | терцієвих |
Давальний | терцієвому | терцієвій | терцієвому | терцієвим |
Знахідний | терцієвий, терцієвого | терцієву | терцієве | терцієві, терцієвих |
Орудний | терцієвим | терцієвою | терцієвим | терцієвими |
Місцевий | на/у терцієвому, терцієвім | на/у терцієвій | на/у терцієвому, терцієвім | на/у терцієвих |