теленькнути
ТЕЛЕНЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до теленькати 1. В коридорі теленькнув дзвоник, і Михайло поспішив відчинити (М. Ол., Леся, 1960, 129); Не встиг теленькнути дзвінок, як нам назустріч вийшли батько й два сини (Літ. Укр., 3.ІІІ 1970, 4).
2. Здригнутися, стиснутися від радості, страху тощо. А там футбол [м'яч] десь за ворітьми на вигоні бехне, аж у хлопців серце теленькне (Головко, І, 1957, 191); Коли його привезли на станцію, а потім, після огляду лікаря, віднесли на носилках у вагон, він одразу ж побачив тут вартового.. Серце боляче теленькнуло (Збан., Сеспель, 1961, 251).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теленькну | теленькнемо |
2 особа | теленькнеш | теленькнете |
3 особа | теленькне | теленькнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | теленькнув | теленькнули |
Жіночий рід | теленькнула | |
Середній рід | теленькнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теленькнімо | |
2 особа | теленькни | теленькніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | теленькнувши |