сіпання
СІПАННЯ, я, с. Дія за знач. сіпати. Нервовий тик дошкуляв йому на кожному кроці. При чужих він раз по раз, щоб приховати те сіпання, затуляв лице рукою (Рибак, Помилка.., 1956, 41); Я вже рада, що хоч Оксана з своєю гімназією одчепиться, .. менше того сіпання буде з конками, сніданнями (Л. Укр., V, 1956, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіпання | сіпання |
Родовий | сіпання | сіпань |
Давальний | сіпанню | сіпанням |
Знахідний | сіпання | сіпання |
Орудний | сіпанням | сіпаннями |
Місцевий | на/у сіпанні | на/у сіпаннях |
Кличний | сіпання | сіпання |