стоятися
СТОЯТИСЯ, стоїться, недок . 1. частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно.. Петрові стає.. душно... Не стоїться на місці (Вас., II, 1959, 117); Хоча Шура вислала вперед санітарів, а саму її комбат не пускав туди, поки не буде в цьому крайньої потреби, - їй не стоялося тут (Гончар, III, 1959, 219).
2. рідко. Те саме, що коштувати 1. Була на йому біла свита Із шаповальського сукна,.. Сім кіп стоялася вона (Котл., І, 1952, 110).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | стоїться | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | стоятиметься | |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ||
Жіночий рід | ||
Середній рід | стоялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ||
2 особа | ||
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ||
Минулий час |