сріблити
СРІБЛИТИ, лю, лиш, недок., перех . 1. Покривати тонким шаром срібла (у 1 знач.). Сріблити ложки.
2. Надавати чому-небудь кольору і блиску срібла (у 1 знач.) (про іній, світло місяця і т. ін.). Колючий іній сріблив садовину, що, мов зачарована, дрімала (Ле, Вибр., 1939, 114); Проміння краплі сріблить дивно І сяє на листках (Рильський, І, 1960, 94); Світло місяця падає на крило літака й сріблить його (Шиян, Партиз. край, 1946, 6).
3. перен. Робити сивим. Сивина все більше й більше сріблила волосся на його голові (Скл., Легенд. начдив, 1957, 22); Дорослий [син] іде своїми шляхами-дорогами, зрідка згадує матір, а в неї він з голови не йде, серце сушить, сріблить волосся... (Збан., Таємниця.., 1971, 138).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сріблю | сріблимо |
2 особа | сріблиш | сріблите |
3 особа | сріблить | сріблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сріблитиму | сріблитимемо |
2 особа | сріблитимеш | сріблитимете |
3 особа | сріблитиме | сріблитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сріблив | сріблили |
Жіночий рід | сріблила | |
Середній рід | сріблило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сріблімо | |
2 особа | срібли | срібліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сріблячи | |
Минулий час | срібливши |