співдружба
СПІВДРУЖБА, и, ж. Те саме, що співдружність 1. Героїко-романтична радянська дійсність сповнена хвилюючих явищ, народжених соціалістичним співжиттям, співдружбою людей і цілих народів (Мист., 3, 1967, 1); Важливим у досягненні колективності і масовості народної поезії є творча співдружба між самодіяльними і професіональними майстрами пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співдружба | співдружби |
Родовий | співдружби | співдружб |
Давальний | співдружбі | співдружбам |
Знахідний | співдружбу | співдружби |
Орудний | співдружбою | співдружбами |
Місцевий | на/у співдружбі | на/у співдружбах |
Кличний | співдружбо | співдружби |