скупарство
СКУПАРСТВО, а, с. Властивість за знач. скупий 1. Про нього говорено, що він незвичайно доброго серця, їй закидувано [закидалося] скупарство (Коб., II, 1956, 32); - Сам бог-отець видить - від душі одриваю! .. - Ох, Володимире, Володимире, заведе скупарство і грошолюбство вас не до бога, а в сліди безп'ятого [чорта] (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скупарство | скупарства |
Родовий | скупарства | скупарств |
Давальний | скупарству | скупарствам |
Знахідний | скупарство | скупарства |
Орудний | скупарством | скупарствами |
Місцевий | на/у скупарстві | на/у скупарствах |
Кличний | скупарство | скупарства |