серденя
СЕРДЕНЯ, яти, с. Зменш.-пестл. до серце 1 - 3. Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (Чуб., V, 1874, 160); - Чужого труда ніхто не цінить,- піддержав розмову математик. - Ой, не цінять, серденя, ніяк не цінять! (Кос., Новели, 1962, 112); // Коханий або кохана. Хай і вона, завмираючи від щастя, стріне на якомусь містку свою сподівану долю, і хай суджений під зорями понесе своє серденя, нашіптуючи йому найкращі слова (Стельмах, І, 1962, 203).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | серденя | серденята |
Родовий | серденяти | серденят |
Давальний | серденяті | серденятам |
Знахідний | серденя | серденят |
Орудний | серденям | серденятами |
Місцевий | на/у серденяті | на/у серденятах |
Кличний | серденя | серденята |