самум
САМУМ, у, ч. Сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки; піщаний ураган. Порив гарячого самуму Відбушував. Сахара спить (Мур., Ідуть богатирі, 1951, 29); Вожатий.. розповів дітям про самуми- страшні піщані бурі, які бувають у справжніх пустелях (Мокр., Острів.., 1961, 64); * У порівн. Влада цариці була, немов африканськеє сонце, Мов потужний самум, що не хоче й руїни лишити (Л. Укр., І, 1951, 423); Йшли танки фон-Клейста, як чорний самум (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самум | самуми |
Родовий | самуму | самумів |
Давальний | самумові, самуму | самумам |
Знахідний | самум | самуми |
Орудний | самумом | самумами |
Місцевий | на/у самумі | на/у самумах |
Кличний | самуме | самуми |