проціджений
ПРОЦІДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до процідити. Приношу раз молочко в хатину, а Гриць .. забрав з рук просто і не проціджене .. п'є (Ле, Мої листи, 1945, 71); Обійшовши машину, відчинив [юнак] дверцята праворуч. Дочулося іронічне, проціджене крізь зуби : - Прошу-с! (Речм., Твій побратим, 1962, 20).
2. у знач, прикм . Який процідився (у 1 знач.) крізь що-небудь. Маркушевський став посеред кімнати, червонаве світло, проціджене крізь портьєри, забарвило в кривавий колір його точене, смагляве обличчя (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 34).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проціджений | проціджена | проціджене | проціджені |
Родовий | процідженого | процідженої | процідженого | проціджених |
Давальний | процідженому | процідженій | процідженому | процідженим |
Знахідний | проціджений, процідженого | проціджену | проціджене | проціджені, проціджених |
Орудний | процідженим | процідженою | процідженим | процідженими |
Місцевий | на/у процідженому, процідженім | на/у процідженій | на/у процідженому, процідженім | на/у проціджених |